ЧАСТИНА 2

У вересні з'явився Назар. Ми досить вдало виступили з двома командами у Львові (одна збірна з Кінасурою).

Потім я пішла в 3 в Архиз. Керівником був Рома. Це був зламний похід. Після 2 в Криму, 3 на Кавказі... мені вона здалась п’ятіркою. Але гори... ("Лож, что умный в горы не пойдёт, ты пошёл, ты не поверил слухам...")

В цей період проходив чемпіонат Києва в Чмирівці. Виступили там всі гарно (бо там одні наші і булиJ).

Потім кубок Хортиці. Я бігла за Кінасуру. Ми навіть взяли друге командне і перше з Таріком у зв’язках, але в третьому класі. Основний склад біг в п’ятому. Причому біг і ВВ. Але їм не дуже пощастило:(

Потім Ксюха зі Стариковим виграли осінній лист, ми з Назаром були другі, а Опанася з Корнелюком взяли перше місце в першому класі,

В листопаді ми виграли гірські змагання на Лисій горі...

Домбайські зв’язки на "Скелі" – це було щось. Дводенна запекла боротьба на забитих руках. Як завжди нам сподобалось. На той період ми вже сильно підсіли на спорт. Зв’язки: Назар і я та Катя і Ксюха посіли треті місця. Найяскравіше – коли Назар стрибнув маятником, але не заліз на потрібну висоту і в результаті приземлився на метр нижче мене і видряпувався по драбинках, що висіли на всіх моїх полочках.

Тренування продовжувались...

А ще був марафон від Ніжина до Чернігова. В нас було 4 команди. І всі дійшли такі це найголовніше, хоча і з різним результатом. Згадую як я виспавшись і від'ївшись через 18 годин чую Палієнка, який по телефону намагається випитати в мене де ж той клятий пішохідний міст. Ледь втримала свого брата, що поривався їх шукати, ну не всіх – його цікавив лише Друг J

Спільний з Кіносурою крос-похід перед марафонам. Район Боярки

Як завжди новий рік зустріли на зеленці.

А потім була моя перша одиничка. Зимовий Кримський похід. Оптимальна група – 6 чоловік. Оптимальний намет – шатер. Цей похід був дружній і приємний, але виявилось що 6 днів не оптимально і хотілось ще.

Ще ми пішли через два тижні в Карпати. Це був не гірський похід. А скоріше похід екскаваторів – цілими днями постійне копання траншей в снігу і тяжкий втомлений сон під гул лавин (звіт з цього походу висить десь на форумі, кому цікаво).

Потім був чемпіонат у Каменці. Ми вперше виступали з Тохою, Зеленим і їх співвітчизницею – Наташею, яку вони десь знайшли і ледь позбулись. Нічого особливого ми там не продемонстрували, але місто і замок чудові, скелі теж цікаві.

В Чернігові були змагання. Влад як завжди з нічого зробив цікаві траси (це його талант). Ті змагання ми виграли. Але то був вже простий рівень.

8 березня на чотири дні ми виїхали в Подубовець на лижі – знизу зеленіла трава і розпускались квіти і ми класично: стою на асфальті я в лижі обутий... Але весело і дружньо і сніг зверху був.

В березні ми бігали відкриття сезону в Бикові і зайняли, здається, друге місце.