Враження від змагань «Кубок МКС 2010»

Весняний кубок МКС вже став традиційним, він означує відкриття сезону гірських змагань. По всіх джерелах погода мала бути дощова, але видно в цих змагань добра карма і обидва бігові дні видались напрочуд теплими та сонячними, що значно піднімало настрій і учасникам і суддям.

Вдалося провести три дистанції і за загальними враженнями «всі набігались». На нашу думку це позитивно, так як більшість змагань грішать тим, що учасники здалеку приїжджають і пробігають пятнадцятихвилинну дистанцію, після чого їх або знімають, або пускають «по укороченому маршруту». Ми намагалися дати всім можливість виступити по максимуму, єдине що доводилось знімати на спасах 2 клас за перевищення часу, навіть проста дистанція, нажаль, виявилась непосильною. На майбутнє вирішили для другого класу ще спростити дистанцію.

Загалом досвід проведення двох класів дав позитивний результат, в змаганнях змогли прийняти участь новачки, що не мають достатнього досвіду та юридичного права виступати на складних дистанціях.

По дистанції «Рятувальні технічні прийоми» можемо сказати, що в цілому вона виявилась цікавою, насиченою технічними прийомами, але не важкою фізично, на відміну від скал. Приємно було спостерігати, що більшість зв'язок справляються з завданнями і показують гарний результат, що свідчить про їхній високий технічний рівень. Нажаль бажаючих скористатись «бонусом в 10 відсотків», виставивши двох жінок у зв’язці, виявилась лише одна зв’язка, яка гідно боролась поруч зі змішаними.

Дистанція «Скельні перешкоди» виявилась більш видовищною. Початок дистанції був досить напруженим, а на подальших етапах учасники мали можливість перепочивати в момент страховки один-одного. На наш погляд, вдалим був етап драбинки, на відміну від двох переправ, які треба було натягнути вище, що б учасники не ковзались по землі спинами. Нюансом було те, що драбинки займали багато часу і тому доцільніше було б навести їх в кінці по двох рівноцінних нитках, що могло б скоротити стартовий проміжок. Приємно, що команди справлялись з цією вправою досить вправно.

Загалом, здивував Харків своєю перемогою. За рік команда помітно виросла. Були певні нарікання інших команд, що вони проходили не чисто дистанцію, але зафіксовано факт порушення не було. Всім учасникам змагань пропонувалось допомогти з суддівством, але нажаль дуже мало хто погоджувався. Особлива подяка Наді Горкуліч та Сергію Лодоні, що погодились на деякий час замінити суддів на верхніх ПС, давши можливість їм пробігти дистанції.

Позитив без штрафної системи в тому, що суддя практично немає можливості «пакостити» учасникам, зводячи свої особисті рахунки, тобто працює принцип «змагання для учасників», а не для того, що б «хтось, хто і трьох метрів не пролізе, самоутверджувався, хоча звісно при певній в’їдливості можливо дістати і в без штрафній системі. Принцип який намагаються утвердити ці змагання – це рівність прав учасників і суддів, де і судять і бігають одні і ті ж люди і має значення спортивний результат, а не особисте ставлення. Протягом змагань ми намагались підтримувати дружню безконфліктну атмосферу, вирішуючи спірні питання в основному на користь учасників. В принципі дискутувати на тему, чи бігати суддям і чи провадити безштрафну систему можна довго, основне на наш погляд, що змагання відбулися, вони мають свою історію, свій стиль, і маємо надію значення для спортивного росту учасників та організаторів.

Ленок.