Що робити з тренуваннями і взагалі навіщо це все потрібно!
Це відкритий лист – звернення до тих, хто ще не зрозумів що відбувається.
Що таке НАШ спорт – це повна віддача. Він займає ваш час, він напружує ваш організм, він займає все вільне місце у вашому мозку. Він вимагає грошей та відриває вас від сім’ї, особистого життя, книжок, фільмів, комп’ютерних ігор. У результаті ви опиняєтесь у ситуаціях постійного вибору: поспати, чи йти на тренування, попити пива, чи йти на тренування, піти на побачення, чи на тренування, поїхати в Турцію на тепле море, чи в холодні суворі гори Паміру... А ще ваші друзі і близькі твердять: ПОКИНЬ. Колеги по роботі знизують плечима, що з „такого візьмеш”, іноді зустрічаються ті, хто дивиться на вас з заздрістю і напрошується на тренування, але коли приходить призначений день, знаходять причину відмовитись і так тягнеться, тягнеться... А ще ви отримуєте травми, змушені ходити в спорт диспансер, часто мерзнете і буваєте брудні.
Цілий рік триває підготовка до походу, а минається він як один день. І в поході знов: втома, напруження, важкий рюкзак, ранні підйоми, подряпини, обвітрена шкіра, обгорілі на сонці носи та руки, холодна вода, відсутність гігієни, просто холод, або мокра спина...
Але зустрічається категорія людей, що вміє ЖИТИ, не ховатися від труднощів. Шукаючи відмашок. А переживати по справжньому. Таких одиниці і тому маси ніколи не будуть розуміти, що рухає цими одиницями, чоми вони „сминив уют на риск и не померный труд, идут... маршрут” (Висоцький).
Тепер замисліться на хвилинку, чи це все вам потрібно. Можливо, не варто шукати проблем на свою голову, краще зайнятися чимось більш простим. Вам подобається лазити – ходіть на стенд раз у тиждень і виїжджайте на теплі скелі, подобається сидіти біля вогнища – їдьте в ліс з пивом та друзями, навіщо влазити в мотузки, карабіни, носити не підйомні рюкзаки і витрачати весь вільний час на виснажливі тренування. Як що я вас не переконала, то означу плюси нашого спорту, чому я цим займаюсь, звісно рахуйте, що кожен знаходить такі речі для себе, а це лише приклад:

1. Дружба, задоволення потреби в спілкуванні;
2. Самореалізація (фізичних, психологічних, інтелектуальних потенціалів);
3. Самоствердження (особлива категорія, досягається не завжди, лише коли перемагаєш, чи коли досягаєш поставленої мети (наприклад в поході));
4. Естетичне задоволення (споглядання мальовничої природи);
5. Реалізація потреби в належності (належність до колективу. Певної групи людей. Погодьтесь, приємно відчувати себе членом команди);
6. Пізнавальна потреба (в походах особисто я вивчаю географію, біологію та інше, а ще вчуся на тренуванні – потреба вчитися, одна з первинних людських потреб);
7. Пригоди (змагання, похід – це завжди пригода. Для мене – це один з головних мотивів, інакше СКУЧНО жити, а на змаганках весело);
8. Перевірка себе (що я можу, в тяжких ситуаціях виковується характер і побувавши іноді у ,вибачте, повній „ж...”. десь біля грані загибелі, ситуація, коли ти наприклад, щось втнув на роботі і тебе посварить начальник – це така чепуха, що навіть хвилюватись непотрібно.
Ось такі мої роздуми на тему... Вони були написані з метою примусити всіх, особливо тих, хто тільки починає замислитись і зробити вибір. Але потрібно пам’ятати, що як, що ви таки виберете гори, то доведеться їм віддатися, це означає: регулярно відвідувати тренування і перебувати на них від початку до кінця, а не приходити і йти коли вам заманеться, їздити на всі змагання (незалежно від того, виступаєте ви в основному складі, чи ні, бо це досвід) те саме стосується виїздів в Денеші та походів вихідного дня, купити собі особисте спорядження (верхня та нижня обв’язка, блокування, вуса само страховки – 2 короткі. 1 довгий, хоча б по 4 карабіни, шайбу, по 2 прусики, каску, рукавиці – це ваш мінімум на тренуванні), а ще бути готовими до холоду, дискомфорту, пилюки. Напруження і інтелектуального також і ще важливо розуміти, що перемога не прийде зразу, немає жодного спортсмена, що вийшов і переміг не тренуючись (рік назад Назар виступив вперше у Львові і зайняв відразу друге місце, тобто виконав рівень КМС, але до цього він бігав по стіні як навіжений, а справді високий інтелектуальний потенціал дозволив йому зрозуміти принцип гри, але це виняток). За перемогою завжди лежить тетанічна праця. Я не перебільшую. Але від того солодша перемога, тому ще раз подумайте та приміть рішення. А прийнявши не зраджуйте його.
Ленок 2008