Навіщо я? Так, навіщо я з’явилась, чи з’явився, чи з’явилось тут? І чому саме тут? В цей самий час, в не в якийсь інший? Звідки я? Куди я подінуся колись?

-         Який ти егоїст.

-         Чому?

-         Тому, що ти маєш ставити інші питання.

-         Які?

-         Такі, де немає  "Я”.

-         Не розумію.

-         Тому і не розумієш…

-         Зачекай… будь ласка, дай хоч якусь відповідь!

-         Думай.

-         Я міркував сорок років. Ззовні ніхто з сторонніх не помічав, що я думаю, але я носив в собі думки. Кожен день я ходив на роботу, повертався пізно ввечері, з’їдав свою вечерю, дивився телевізор і лягав спати, але весь час я думав, думав, думав… Тепер я знов тут.

-         І що ти хочеш?

-         Одне питання, лише на одне питання я хочу знати відповідь: Хто Ми?

-         Я бачу, нарешті ти зрозумів. Тепер іди і живи.

-         Зачекай, я вже старий. Думки виснажили мене. Я не хочу йти.

-         Це і є вірна відповідь. Тепер я бачу, ти знаєш всі відповіді. Ти питав: де ти - ти тут. Ти питав, навіщо ти - для рівноваги. Чому саме тут – бо це точка перетину. Чому в цей час – бо зараз ти мудрий. З’явився ти нізвідки і підеш в нікуди. Здається, я відповів на всі твої питання…

-         Лишилося одне: хто я?

-         Це просто – ти Бог.

Амінь.